Якуб Млинарж, Їржі Коціан (Центр візуальної історії Малах, математичнофізичний факультет Карлового університету, Прага, Чехія)

У 2020 році минуло десять років від заснування Центру візуальної історії Малах при Інституті формальної та прикладної лінгвістики математично-фізичного факультету Карлового університету у Празі, Чехія (ЦВІ Малах). Під час першого десятиліття свого існування ЦВІ Малах закріпився як важливе перехрестя гуманітарних та суспільних наук із цифровими технологіями. Малах став визнаною інституцією, яка займається, передусім, цифровою усною історією, яка спрямована на геноциди ХХ століття, особливо Голокосту або ж Шоа.

Осердя усієї діяльності ЦВІ Малах – посередиництво при доступі до масштабних збірок аудовізуальних записів усноісторичних інтерв’ю. ЦВІ Малах початково виник як місце доступу до Архіву візуальної історії USC Shoah Foundation. Це зібраня інтерв’ю, яке постійно зростає, зі свідками геноциду та пережившими геноцид, передусім Голокост, на сьогодні містить майже 55 000 аудіовізуальних записів інтерв’ю на більш ніж 40 мовах. Інтерв’ю були записані у 1994 – 2000 роках. Більшість очевидців, свідчення яких зберігається у архіві USC Shoah Foundation, були під час ІІ світової війни названі за расистськими законами євреями. Проте архів містить інтерв’ю й з ромами, політичними в’язнями, людьми, які надавали допомогу чи визволяли концентраційні табори. У останні роки до цієї датабази додалися й розмови зі свідками та тими, хто вижив, у інших геноцидах (Руанда, Вірменія, Камбоджа та інші). Користувачі архіву можуть дивитися оригінальні немонтовані відеозаписи мовою оригіналу, у яких записувалося інтерв’ю. Більшість інтерв’ю не є транскрибованою чи отитрованою. Середня тривалість інтерв’ю складає 135 хвилин, що охоплює розповідь про передвоєнний, воєнний та післявоєнний період у перспективі індивідуального досвіду. Інтерв’ю ведеться як хронологічна життєва історія.

Від 2018 року у ЦВІ Малах доступний також відео архів Фортунофф Єльського університету (Fortunoff Video Archive for Holocaust Testimonies) із понад 4 400 аудіовізуальними записами  інтерв’ю. Так само як при роботі з архівом USC Shoah Foundation й ці інтерв’ю мають велике освітнє застосування завдяки різноманітності та обсягу. Користувачі ЦВІ Малах також можуть працювати й з меншими збірками – архів Refugee Voices (150 англійських інтерв’ю) та малою частиною інтерв’ю з Jewish Holocaust Center  у Мельбурні (15 інтерв’ю із людьми чехословацього походження).

Незважаючи на те, що інтерв’ю у вищеназваних збірках є результатом паралельного документального зусилля і більшіх методологічних процесів є спільними, датабаза відрізняється з точки зору технологічного процесу. Можливості пошуку інтерв’ю  та їхнього ефективного використання залежать від інтерфейсу користувача, який є доступний як складова кожної колекції. У більших колекціях (Архів візуальної історії USC Shoah Foundation, Архів Фортунофф) можна зробити пошук за допомогою імен осіб, географічних назв чи тематичних слів.

Крім доступу до датабази усної історії ЦВІ Малах задіяний у дослідницькій та освітній роботі, співпрацює з іншими факультетами Карлового університету а також з інституціями у Чехії та світі. За час своєї роботи тут відбулася низка освітніх семінарів для чеських та закордонних вчителів, включно з України, завдяки регулярним візитам, які організовує Асоціація з міжнародних питань. ЦВІ Малах є місцем проведення літніх шкіл для міжнародних студентів та багатьох групових візитів університетських студентів із різних навчальних програм. У 2019 році розпочалася програма міжнародного стажування, яке дозволяє студентам познайомитися із технологічними та змістовними аспектами роботи ЦВІ Малах.

У наступній частині тексту зосередимося на конкретній можливості використання доступних джерел із акцентом на освіту. В першу чергу, звернемо увагу на найбільший архів, який є доступний у ЦВІ Малах, тобто Архів візуальної історії USC Shoah Foundation. Незважаючи на те, що цей архів є доступний у своєму повному обсязі лише із офіційних місць доступу (такі як ЦВІ Малах), він пропонує педагогам низку можливостей, як ефективно використати його вміст за допомогою інтернету. Сотні цілих інтерв’ю (переважно англійською) доступні на YouTube каналі USC Shoah Foundation: https://www.youtube.com/user/USCShoahFoundation/ .

Більш софістифікована можливість є робота на сайті «Visual History Archive Online» за адресою http://vhaonline.usc.edu. Ця сторінка дозволяє пошук у понад 54 000 інтерв’ю, 304 з яких є українською мовою і понад 7000 інтерв’ю – російською. Інтерв’ю можна шукати за допомогою географічних назв («Place Search» – див. малюнок 1), а також за тематичними ключовими словами («Index Search» – див. малюнок 2). Десятки ключових слів напряму пов’язані з українською історією, як наприклад «Ukrains’ka Povstans’ka Armiia», «Ukrainian soldiers», «Ukrainian Famine (1932-1933)», «prisoners of war» та інші. На цьому сайті є можливість дивитися деякі інтерв’ю напряму, хоча їхня кількість й обмежена.

Малюнок 1: Пошук за допомогою географічних назв

Малюнок 2: Пошук за допомогою реєстра ключових слів

Ще одна цікава можливість для використання інтерв’ю з Архіву USC Shoah Foundation у шкільному навчанні є e-learning платформа IWitness (див. малюнок 3), яка містить понад 1500 інтерв’ю з архіву. Учителі та учні/студенти після реєстрації на сайті можуть безкоштовно працювати із готовими лекціями/завданнями, які охоплюють багато різних тем. Більшість прикладів є англійською, але представлені й інші європейські мови включно української. Українською є 17 лекцій, серед яких, наприклад «Як подолати етнокультурні стереотипи?», «Діти – жертви сталінських репресій», «Бабин яр: 2 трагічні дні у вересні 1941 року», «Примусове виселення з Криму у 1941-1944 роках», «Голодомор у дитячих долях» та інші. Учителі можуть на платформі Iwitness підготувати для учнів/студентів власні лекції, які комбінують роботу з текстом, зображенням та архівними записами інтерв’ю. Складовою платформи є й інтегрований on-line монтаж, який студенти можуть використати для створення власних коротких фільмів.

Малюнок 3: Лекції українською на платформі IWitness

Не менш важливою характеристикою платформи IWitness є її відкритість. Учителі можуть дивитися e-learning лекції створені їхніми колегами і одночасно можуть представити власні лекції. Не йдеться лише про обсяг, який надав USC Shoah Foundation, а про міжнародний форум для викладачів та учнів/студентів, де відбувається обмін знань та навиків, тем, методик, але й змісту, який вже був ідентифікований доречним для цих цілей. Пошукові інструменти, які доступні на цій платформі, одночасно у спрощеному вигляді описують головні пошукові модулі Архіву візуальної історії USC Shoah Foundation, таким чином знання цієї системи можна застосувати в обох випадках.

З точки зору інших архівів, які доступні у ЦВІ Малах, й Архів Fortunoff має розвинуту пошукову систему. За адресою http://fortunoff.library.yale.edu/data-dashboard/  архів пропонує візуалізований пошук метаданих, який вказує на те, що й у цій збірці є 20 інтрев’ю із людьми, які народилися на території, яка в інтерв’ю вказується як Україна. Одночасно архів пропонує можливість пошуку за допомогою десятків ключових слів та географічних термінів, які стосуються України. Такий пошук, так само як у Архіві візуальної історії USC Shoah Foundation, можна здійснити в онлайн версії на сайті https://fortunoff.aviaryplatform.com, де можна ідентифікувати відповідні свідчення і за допомогою пошуку у транскрипції. Цілі інтерв’ю у цьому випадку можна відтворити лише у місцях доступу, серед них є й ЦВІ Малах.

Варто додати, що свідчення, які розповідають про події ІІ світової війни в Україні можна знайти й у збірках Refugee Voices a JHC Melbourne. Ці збірки хоча й не мають власної досконалої системи пошуку, але ЦВІ Малах завдяки софтвер-аплікаціям дає доступ громадськості та дозволяє пошук у їхньому змісті. Ще одна можливість, яка пропонується викладачам, учням/студентам та дослідникам – це використання онлайн відкритої збірки інтерв’ю United States Holocaust Memorial Museum, яка також не пропонує досконалі пошукові інструменти, які були б схожими до пошуку в Архіві USC Shoah Foundation, Fortunoff Archiv чи ЦВІ Малах. Проте й загальний пошук у збірці представляє біля 1000 інтерв’ю, які стосуються території України, хоча й нема детальної специфікації.

Розвиток технічних можливостей в останніх роках підкреслює, що робота із відеозаписами інтерв’ю є незамінною складовою вивчення історії через багато причин, але й інших предметів також. Зважаючи, що прямих очевидців подій першої половини ХХ століття, учням/студентам важко зустріти особисто або ж взагалі неможливо, то значення використання існуючих записів інтерв’ю зростає. Робота з усноісторичними інтерв’ю розвиває в учнів/студентів мислення у співвідношеннях та критичний підхід до інформаційних джерел. Також сприяє глибшому розумінню перебігу різних суспільних, психічних та історичних процесів. Інтерв’ю з очевидцями також надає можливість як актуалізувати історичні події та включити їх до політичного та суспільного сьогодення. Але завжди діє правило, що педагогічному використанню аудіовізуальних матеріалів з цифрових збірок усної історії, які ми назвали у цьому тексті, повинно передувати детальне обмірковування дидактичних цілей, методів та доречності використаних уривків з інтерв’ю.